Скрыть

Евангельские и Апостольские чтения 06 декабря 2024 

Утр. – Мф.11:27–30 (зач. 43). Лит. – 1Сол.5:9-13,24-28 (зач. 272). Лк.19:12–28 (зач. 95). Блгв. кн.: Гал.5:22–6:2 (зач. 213). Мф.11:27–30 (зач. 43).

Евангелие от Матфея
Утр. – Мф.11:27–30 (зач. 43).

11:28
Церковнославянский (рус)
[Зач. 43.] Вся́ Мнѣ́ пре́дана су́ть Отце́мъ Мо­и́мъ: и никто́же зна́етъ Сы́на, то́кмо Оте́цъ: ни Отца́ кто́ зна́етъ, то́кмо Сы́нъ, и ему́же а́ще во́литъ Сы́нъ от­кры́ти.
Прiиди́те ко Мнѣ́ вси́ тружда́ющiися и обремене́н­нiи, и А́зъ упоко́ю вы́:
воз­ми́те и́го Мое́ на себе́ и научи́теся от­ Мене́, я́ко кро́токъ е́смь и смире́нъ се́рдцемъ: и обря́щете поко́й душа́мъ ва́шымъ:
и́го бо Мое́ благо, и бре́мя Мое́ легко́ е́сть.
Греческий [Greek (NT Byz)]
πάν­τα μοι παρεδόθη ὑπὸ τοῦ πατρός μου καὶ οὐδεὶς ἐπι­γινώσκει τὸν υἱὸν εἰ μὴ ὁ πατήρ οὐδὲ τὸν πατέρα τις ἐπι­γινώσκει εἰ μὴ ὁ υἱὸς καὶ ᾧ ἐὰν βούληται ὁ υἱὸς ἀπο­καλύψαι
δεῦτε προ­́ς με πάν­τες οἱ κοπιῶν­τες καὶ πεφορτισ­μέ­νοι κἀγὼ ἀναπαύσω ὑμᾶς
ἄρατε τὸν ζυγόν μου ἐφ᾿ ὑμᾶς καὶ μάθετε ἀπ᾿ ἐμοῦ ὅτι πραΰς εἰμι καὶ ταπεινὸς τῇ καρδίᾳ καὶ εὑρήσετε ἀνάπαυσιν ταῖς ψυχαῖς ὑμῶν
ὁ γὰρ ζυγός μου χρηστὸς καὶ τὸ φορτίον μου ἐλαφρόν ἐστιν
Синодальный
[Зач. 43.] Все предано Мне Отцем Моим, и никто не знает Сына, кроме Отца; и Отца не знает никто, кроме Сына, и кому Сын хочет открыть.
Придите ко Мне все труждающиеся и обремененные, и Я успокою вас;
возьмите иго Мое на себя и научитесь от Меня, ибо Я кроток и смирен сердцем, и найдете покой душам вашим;
ибо иго Мое благо, и бремя Мое легко.
ყველაფერი მამისაგან მომეცა მე და არავინ იცის ძე, გარდა მამისა; და არც მამა იცის ვინმემ, გარდა ძისა და იმისა, ვისთვისაც ძე ინებებს მის გამოცხადებას.
მოდით ჩემთან ყოველი მაშვრალნი და ტვირთმძიმენი, და მე მოგიფონებთ თქვენ.
დაიდგით ქედზე ჩემი უღელი და ისწავლეთ ჩემგან, ვინაიდან მშვიდი ვარ და გულით მდაბალი, და მოიპოვებთ სულის სიმშვიდეს.
ვინაიდან უღელი ჩემი ამოა, და ტვირთი ჩემი - მსუბუქი.

Апостола Павла 1-е послание к фессалоникийцам
Лит. – 1Сол.5:9-13,24-28 (зач. 272).

5:11
5:12
5:13
5:26
5:27
5:28
Церковнославянский (рус)
[Зач. 272.] я́ко не положи́ на́съ Бо́гъ въ гнѣ́въ, но въ получе́нiе спасе́нiя Го́сподемъ на́шимъ Иису́съ Христо́мъ,
уме́ршимъ за на́съ, да, а́ще бди́мъ, а́ще ли спи́мъ, ку́пно съ Ни́мъ живе́мъ.
Сего́ ра́ди утѣша́йте дру́гъ дру́га, и созида́йте кі́йждо бли́жняго, я́коже и творите́.
Мо́лимъ же вы́, бра́тiе, зна́йте тружда́ющихся у ва́съ, и настоя́телей ва́шихъ о Го́сподѣ, и наказу́ющихъ вы́,
и имѣ́йте и́хъ по преизли́ха въ любви́ за дѣ́ло и́хъ: ми́р­ст­вуйте въ себѣ́.
Вѣ́ренъ При­­зва́вый ва́съ, И́же и сотвори́тъ.
Бра́тiе, моли́теся о на́съ.
Цѣлу́йте бра́тiю всю́ лобза́нiемъ святы́мъ.
Заклина́ю вы́ Го́сподемъ, прочести́ посла́нiе сiе́ предъ все́ю свято́ю бра́тiею.
Благода́ть Го́спода на́­шего Иису́са Христа́ съ ва́ми. Ами́нь.
Коне́цъ пе́рвому посла́нiю е́же къ Ѳессалони́комъ: и́мать въ себѣ́ гла́въ 5, зача́лъ же церко́вныхъ 12
Греческий [Greek (NT Byz)]
ὅτι οὐκ ἔθετο ἡμᾶς ὁ θεὸς εἰς ὀργὴν ἀλλὰ εἰς περιποίησιν σωτηρίας δια­̀ τοῦ κυρίου ἡμῶν Ἰησοῦ Χριστοῦ
τοῦ ἀπο­θανόν­τος ὑπὲρ ἡμῶν ἵνα εἴτε γρηγορῶμεν εἴτε καθεύ­δωμεν ἅμα σὺν αὐτῷ ζήσωμεν
διὸ παρα­καλεῖτε ἀλλήλους καὶ οἰκοδομεῖτε εἷς τὸν ἕνα καθὼς καὶ ποιεῖτε
ἐρωτῶμεν δὲ ὑμᾶς ἀδελφοί εἰδέναι τοὺς κοπιῶν­τας ἐν ὑμῖν καὶ προ­ϊστα­μέ­νους ὑμῶν ἐν κυρίῳ καὶ νουθετοῦν­τας ὑμᾶς
καὶ ἡγεῖσθαι αὐτοὺς ὑπερεκπερισ­σοῦ ἐν ἀγάπῃ δια­̀ τὸ ἔργον αὐτῶν εἰρηνεύ­ετε ἐν ἑαυτοῖς
πιστὸς ὁ καλῶν ὑμᾶς ὃς καὶ ποιήσει
ἀδελφοί προ­σεύ­χεσθε καὶ περὶ ἡμῶν
ἀσπάσασθε τοὺς ἀδελφοὺς πάν­τας ἐν φιλήματι ἁγίῳ
ἐνορκίζω ὑμᾶς τὸν κύριον ἀναγνωσθῆναι τὴν ἐπι­στολὴν πᾶσιν τοῖς ἀδελφοῖς
ἡ χάρις τοῦ κυρίου ἡμῶν Ἰησοῦ Χριστοῦ μεθ᾿ ὑμῶν
Синодальный
[Зач. 272.] потому что Бог определил нас не на гнев, но к получению спасения через Господа нашего Иисуса Христа,
умершего за нас, чтобы мы, бодрствуем ли, или спим, жили вместе с Ним.
Посему увещавайте друг друга и назидайте один другого, как вы и делаете.
Просим же вас, братия, уважать трудящихся у вас, и предстоятелей ваших в Господе, и вразумляющих вас,
и почитать их преимущественно с любовью за дело их; будьте в мире между собою.
Верен Призывающий вас, Который и сотворит сие.
Братия! молитесь о нас.
Приветствуйте всех братьев лобзанием святым.
Заклинаю вас Господом прочитать сие послание всем святым братиям.
Благодать Господа нашего Иисуса Христа с вами. Аминь.
რადგან ღმერთმა დაგვადგინა არა შესარისხად, არამედ ხსნის მისაღებად ჩვენი უფლის იესო ქრისტეს მეშვეობით,
რომელიც ჩვენთვის მოკვდა, რათა ჩვენ, ვფხიზლობთ თუ გვძინავს, მასთან ერთად ვიცოცხლოთ.
ამიტომ შეაგონეთ ერთმანეთს და აღაშენეთ ერთმანეთი, როგორც იქცევით კიდეც.
გთხოვთ, ძმებო, სცანით თქვენს შორის მშრომელნი და თქვენი წინამძღოლნი უფალში და თქვენი დამრიგებელნი.
უაღრესი სიყვარული გამოიჩინეთ მათდამი მათი საქმის გამო. იყავით მშვიდობიანად ერთმანეთში.
სარწმუნოა თქვენი მხმობელი, რომელიც აღასრულებს კიდეც.
ძმებო, ილოცეთ ჩვენთვის.
მოიკითხეთ ყველა ძმა წმიდა ამბორით.
გაფიცებთ უფალს, წაუკითხეთ ეს წერილი ყველა ძმას.
ჩვენი უფლის იესო ქრისტეს მადლი იყოს თქვენთან. ამინ.

Евангелие от Луки
Лк.19:12–28 (зач. 95).

19:13
19:14
19:15
19:16
19:18
19:19
19:20
19:21
19:23
19:24
19:25
19:28
Церковнославянский (рус)
Рече́ у́бо: [Зач. 95.] человѣ́къ нѣ́кiй добра́ ро́да и́де на страну́ дале́че, прiя́ти себѣ́ ца́р­ст­во и воз­врати́тися.
Призва́въ же де́сять ра́бъ сво­и́хъ, даде́ и́мъ де́сять мна́съ, и рече́ къ ни́мъ: ку́плю дѣ́йте, до́ндеже прiиду́.
И гра́ждане его́ ненави́дяху его́, и посла́ша послы́ вслѣ́дъ его́, глаго́люще: не хо́щемъ сему́, да ца́р­ст­вуетъ надъ на́ми.
И бы́сть егда́ воз­врати́ся прiи́мъ ца́р­ст­во, рече́ при­­гласи́ти рабы́ ты́я, и́мже даде́ сребро́, да увѣ́сть, какову́ ку́плю су́ть сотвори́ли.
Прiи́де же пе́рвый, глаго́ля: го́споди, мна́съ твоя́ при­­дѣ́ла де́сять мна́съ.
И рече́ ему́: бла́го, ра́бе до́брый: я́ко о ма́лѣ вѣ́ренъ бы́лъ еси́, бу́ди о́бласть имѣ́я надъ десятiю́ градо́въ.
И прiи́де вторы́й, глаго́ля: го́споди, мна́съ твоя́ сотвори́ пя́ть мна́съ.
Рече́ же и тому́: и ты́ бу́ди надъ пятiю́ градо́въ.
И другі́й прiи́де, глаго́ля: го́споди, се́ мна́съ твоя́, ю́же имѣ́хъ положе́ну во убру́сѣ:
боя́хся бо тебе́, я́ко человѣ́къ я́ръ еси́, взе́млеши, его́же не положи́лъ еси́, и жне́ши, его́же не сѣ́ялъ еси́.
Глаго́ла же ему́: от­ у́стъ тво­и́хъ сужду́ ти, лука́вый ра́бе: вѣ́дѣлъ еси́, я́ко а́зъ человѣ́къ я́ръ е́смь, взе́млю, его́же не положи́хъ, и жну́, его́же не сѣ́яхъ:
и почто́ не вда́лъ еси́ мо­его́ сребра́ купце́мъ, и а́зъ при­­ше́дъ съ ли́хвою истяза́лъ бы́хъ е́?
И предстоя́щымъ рече́: воз­ми́те от­ него́ мна́съ, и дади́те иму́щему де́сять мна́съ.
И рѣ́ша ему́: го́споди, и́мать де́сять мна́съ.
Глаго́лю бо ва́мъ, я́ко вся́кому иму́щему да́ст­ся: а от­ неиму́щаго, и е́же и́мать, отъ­и́мет­ся от­ него́:
оба́че враги́ моя́ о́ны, и́же не восхотѣ́ша мене́, да ца́рь бы́хъ бы́лъ надъ ни́ми, при­­веди́те сѣ́мо и изсѣцы́те предо мно́ю.
И сiя́ ре́къ, идя́ше преди́, восходя́ во Иерусали́мъ.
Греческий [Greek (NT Byz)]
εἶπεν οὖν ἄνθρωπός τις εὐγενὴς ἐπορεύ­θη εἰς χώραν μακρὰν λαβεῖν ἑαυτῷ βασιλείαν καὶ ὑποστρέψαι
καλέσας δὲ δέκα δούλους ἑαυτοῦ ἔδωκεν αὐτοῖς δέκα μνᾶς καὶ εἶπεν προ­̀ς αὐτούς πραγματεύ­σασθε ἐν ᾧ ἔρχομαι
οἱ δὲ πολῖται αὐτοῦ ἐμίσουν αὐτόν καὶ ἀπέστειλαν πρεσβείαν ὀπίσω αὐτοῦ λέγον­τες οὐ θέλομεν τοῦτον βασιλεῦσαι ἐφ᾿ ἡμᾶς
καὶ ἐγένετο ἐν τῷ ἐπανελθεῖν αὐτὸν λαβόν­τα τὴν βασιλείαν καὶ εἶπεν φωνηθῆναι αὐτῷ τοὺς δούλους τούτους οἷς δεδώκει τὸ ἀργύριον ἵνα γνοῖ τί διεπραγματεύ­σαν­το
παρεγένετο δὲ ὁ πρῶτος λέγων κύριε ἡ μνᾶ σου δέκα προ­σηργάσατο μνᾶς
καὶ εἶπεν αὐτῷ εὖγε ἀγαθὲ δοῦλε ὅτι ἐν ἐλαχίστῳ πιστὸς ἐγένου ἴσθι ἐξουσίαν ἔχων ἐπάνω δέκα πόλεων
καὶ ἦλθεν ὁ δεύ­τερος λέγων ἡ μνᾶ σου κύριε ἐποίησεν πέν­τε μνᾶς
εἶπεν δὲ καὶ τούτῳ καὶ σὺ ἐπάνω γίνου πέν­τε πόλεων
καὶ ὁ ἕτερος ἦλθεν λέγων κύριε ἰδοὺ ἡ μνᾶ σου ἣν εἶχον ἀπο­κειμένην ἐν σουδαρίῳ
ἐφοβούμην γάρ σε ὅτι ἄνθρωπος αὐστηρὸς εἶ αἴρεις ὃ οὐκ ἔθηκας καὶ θερίζεις ὃ οὐκ ἔσπειρας
λέγει αὐτῷ ἐκ τοῦ στόματός σου κρίνω σε πονηρὲ δοῦλε ᾔδεις ὅτι ἐγὼ ἄνθρωπος αὐστηρός εἰμι αἴρων ὃ οὐκ ἔθηκα καὶ θερίζων ὃ οὐκ ἔσπειρα
καὶ δια­̀ τί οὐκ ἔδωκάς μου τὸ ἀργύριον ἐπι­̀ τράπεζαν κἀγὼ ἐλθὼν σὺν τόκῳ ἂν αὐτὸ ἔπραξα
καὶ τοῖς παρεστῶσιν εἶπεν ἄρατε ἀπ᾿ αὐτοῦ τὴν μνᾶν καὶ δότε τῷ τὰς δέκα μνᾶς ἔχον­τι
καὶ εἶπαν αὐτῷ κύριε ἔχει δέκα μνᾶς
λέγω ὑμῖν ὅτι παν­τὶ τῷ ἔχον­τι δοθή­σε­ται ἀπο­̀ δὲ τοῦ μὴ ἔχον­τος καὶ ὃ ἔχει ἀρθή­σε­ται
πλη­̀ν τοὺς ἐχθρούς μου τούτους τοὺς μὴ θελήσαν­τάς με βασιλεῦσαι ἐπ᾿ αὐτοὺς ἀγάγετε ὧδε καὶ κατα­σφάξατε αὐτοὺς ἔμπρο­σθέν μου
καὶ εἰπὼν ταῦτα ἐπορεύ­ετο ἔμπρο­σθεν ἀναβαίνων εἰς Ἱεροσόλυμα
Синодальный
Итак, сказал: [Зач. 95.] некоторый человек высокого рода отправлялся в дальнюю страну, чтобы получить себе царство и возвратиться;
призвав же десять рабов своих, дал им десять мин* и сказал им: употребляйте их в оборот, пока я возвращусь. //*Фунтов серебра.
Но граждане ненавидели его и отправили вслед за ним посольство, сказав: не хотим, чтобы он царствовал над нами.
И когда возвратился, получив царство, велел призвать к себе рабов тех, которым дал серебро, чтобы узнать, кто что приобрел.
Пришел первый и сказал: господин! мина твоя принесла десять мин.
И сказал ему: хорошо, добрый раб! за то, что ты в малом был верен, возьми в управление десять городов.
Пришел второй и сказал: господин! мина твоя принесла пять мин.
Сказал и этому: и ты будь над пятью городами.
Пришел третий и сказал: господин! вот твоя мина, которую я хранил, завернув в платок,
ибо я боялся тебя, потому что ты человек жестокий: берешь, чего не клал, и жнешь, чего не сеял.
Господин сказал ему: твоими устами буду судить тебя, лукавый раб! ты знал, что я человек жестокий, беру, чего не клал, и жну, чего не сеял;
для чего же ты не отдал серебра моего в оборот, чтобы я, придя, получил его с прибылью?
И сказал предстоящим: возьмите у него мину и дайте имеющему десять мин.
И сказали ему: господин! у него есть десять мин.
Сказываю вам, что всякому имеющему дано будет, а у неимеющего отнимется и то, что имеет;
врагов же моих тех, которые не хотели, чтобы я царствовал над ними, приведите сюда и избейте предо мною.
Сказав это, Он пошел далее, восходя в Иерусалим.
ამიტომაც თქვა: ერთი კეთილშობილი კაცი შორეულ ქვეყანაში გაემგზავრა, რათა მეფობა მიეღო და უკანვე დაბრუნებულიყო.
დაუძახა თავის ათ მონას, ათი მნა მისცა და უთხრა მათ: ჩემს დაბრუნებამდე ამით ივაჭრეთო.
მაგრამ მოქალაქეებს სძულდათ იგი, ელჩები დაადევნეს კვალდაკვალ და დააბარეს: არ გვინდა, რომ ეგ მეფობდეს ჩვენზე.
როცა მეფობა მიიღო და უკან დაბრუნდა, ბრძანა ის მონები მიეგვარათ, რომლებსაც ვერცხლი მისცა, რათა გაეგო, ვინ როგორ მოიხმარა იგი.
მოვიდა პირველი და თქვა: ბატონო, შენმა მნამ ათი მნა მოიგო.
უთხრა მას: კარგი, კეთილო მონავ; რაკი მცირედში სანდო იყავი, ათი ქალაქის მმართველობას მოგანდობ შენ.
მოვიდა მეორე და თქვა: ბატონო, შენმა მნამ ხუთი მნა მოიგო.
და უთხრა მასაც: ხოლო შენ ხუთ ქალაქს მოგანდობ.
მოვიდა მესამე და თქვა: ბატონო, აჰა, შენი მნა, რომელსაც ხელსახოცში გამოკრულს ვინახავდი,
რადგანაც მეშინოდა შენი, რაკიღა ვიცოდი, რომ სასტიკი კაცი ხარ: იღებ, რაც არ დაგიდევს, და მოიმკი, რაც არ დაგითესავს.
უთხრა მას: შენივე პირით განგიკითხავ, უკეთურო მონავ! იცოდი, რომ სასტიკი კაცი ვარ: ვიღებ, რაც არ დამიდევს, და ვიმკი, რაც არ დამითესავს.
მერედა, რატომ ვაჭრებს არ მიეცი ჩემი ვერცხლი, რათა დაბრუნებულს მიმეღო ჩემი სესხი მონაგებითურთ?
და უთხრა მის წინაშე მდგომთ: წაართვით მნა და მიეცით ათი მნის მქონეს.
მათ უთხრეს: ბატონო, მას ხომ ათი მნა აქვს.
გეუბნებით, რომ ყველა მქონეს მიეცემა, ხოლო არმქონეს წაერთმევა ისიც, რაცა აქვს.
ხოლო ეს ჩემი მტრები, რომლებსაც არ უნდოდათ, რომ მათი მეფე ვყოფილიყავი, აქ მომგვარეთ და ჩემს წინაშე დახოცეთ.
ეს თქვა და დაადგა იერუსალიმისაკენ მიმავალ გზას.

Апостола Павла послание к галатам
Блгв. кн.: Гал.5:22–6:2 (зач. 213).

5:23
5:25
Глава 6 
Церковнославянский (рус)
[Зач. 213.] Пло́дъ же духо́вный е́сть любы́, ра́дость, ми́ръ, долготерпѣ́нiе, бла́гость, милосе́рдiе, вѣ́ра,
кро́тость, воз­держа́нiе: на таковы́хъ нѣ́сть зако́на.
А и́же Христо́вы су́ть, пло́ть распя́ша со страстьми́ и похотьми́.
А́ще живе́мъ ду́хомъ, ду́хомъ и да хо́димъ.
Не быва́имъ тщесла́вни, дру́гъ дру́га раздража́юще, дру́гъ дру́гу зави́дяще.
Бра́тiе, а́ще и впаде́тъ человѣ́къ въ нѣ́кое прегрѣше́нiе, вы́ духо́внiи исправля́йте такова́го ду́хомъ кро́тости: блюды́й себе́, да не и ты́ искуше́нъ бу́деши.
[Зач. 214.] Дру́гъ дру́га тяготы́ носи́те, и та́ко испо́лните зако́нъ Христо́въ.
Греческий [Greek (NT Byz)]
ὁ δὲ καρπὸς τοῦ πνεύ­ματός ἐστιν ἀγάπη χαρά εἰρήνη μακροθυμία χρηστότης ἀγαθωσύνη πίστις
πραΰτης ἐγκράτεια κατα­̀ τῶν τοι­ούτων οὐκ ἔστιν νόμος
οἱ δὲ τοῦ Χριστοῦ Ἰησοῦ τὴν σάρκα ἐσταύρωσαν σὺν τοῖς παθήμασιν καὶ ταῖς ἐπι­θυμίαις
εἰ ζῶμεν πνεύ­ματι πνεύ­ματι καὶ στοιχῶμεν
μὴ γινώμεθα κενόδοξοι ἀλλήλους προ­καλούμενοι ἀλλήλοις φθονοῦν­τες
ἀδελφοί ἐὰν καὶ προ­λημφθῇ ἄνθρωπος ἔν τινι παρα­πτώματι ὑμεῖς οἱ πνευματικοὶ καταρτίζετε τὸν τοι­οῦτον ἐν πνεύ­ματι πραΰτητος σκοπῶν σεαυτόν μὴ καὶ σὺ πειρασθῇς
ἀλλήλων τὰ βάρη βαστάζετε καὶ οὕτως ἀναπλη­ρώσετε τὸν νόμον τοῦ Χριστοῦ
Синодальный
[Зач. 213.] Плод же духа: любовь, радость, мир, долготерпение, благость, милосердие, вера,
кротость, воздержание. На таковых нет закона.
Но те, которые Христовы, распяли плоть со страстями и похотями.
Если мы живем духом, то по духу и поступать должны.
Не будем тщеславиться, друг друга раздражать, друг другу завидовать.
Братия! если и впадет человек в какое согрешение, вы, духовные, исправляйте такового в духе кротости, наблюдая каждый за собою, чтобы не быть искушенным.
[Зач. 214.] Носи́те бремена друг друга, и таким образом исполните закон Христов.
ხოლო სულის ნაყოფია: სიყვარული, სიხარული, მშვიდობა, სულგრძელება, სახიერება, სიკეთე, ერთგულება,
სიმშვიდე, თავშეკავება2— ამათ წინააღმდეგ არ არის რჯული.
ხოლო მათ, ვინც ქრისტესნი არიან, ჯვარს აცვეს თავიანთი ხორცი ვნებებთან და გულისთქმასთან ერთად.
თუ სულით ვცოცხლობთ, სულითვე უნდა ვიაროთ.
ნუ ვიქნებით პატივმოყვარენი, ერთმანეთის გამაღიზიანებელნი და ერთმანეთის მოშურნენი.
ძმებო! თუ კაცი რაიმე შეცოდებაში ჩავარდება, თქვენ, სულიერებმა, გამოასწორეთ იგი თავმდაბლობის სულით და გაფრთხილდი, რომ შენც არ ჩავარდე განსაცდელში.
ატარეთ ერთმანეთის ტვირთი და ამით აღასრულებთ ქრისტეს რჯულს.

Евангелие от Матфея
Мф.11:27–30 (зач. 43).

11:28
Церковнославянский (рус)
[Зач. 43.] Вся́ Мнѣ́ пре́дана су́ть Отце́мъ Мо­и́мъ: и никто́же зна́етъ Сы́на, то́кмо Оте́цъ: ни Отца́ кто́ зна́етъ, то́кмо Сы́нъ, и ему́же а́ще во́литъ Сы́нъ от­кры́ти.
Прiиди́те ко Мнѣ́ вси́ тружда́ющiися и обремене́н­нiи, и А́зъ упоко́ю вы́:
воз­ми́те и́го Мое́ на себе́ и научи́теся от­ Мене́, я́ко кро́токъ е́смь и смире́нъ се́рдцемъ: и обря́щете поко́й душа́мъ ва́шымъ:
и́го бо Мое́ благо, и бре́мя Мое́ легко́ е́сть.
Греческий [Greek (NT Byz)]
πάν­τα μοι παρεδόθη ὑπὸ τοῦ πατρός μου καὶ οὐδεὶς ἐπι­γινώσκει τὸν υἱὸν εἰ μὴ ὁ πατήρ οὐδὲ τὸν πατέρα τις ἐπι­γινώσκει εἰ μὴ ὁ υἱὸς καὶ ᾧ ἐὰν βούληται ὁ υἱὸς ἀπο­καλύψαι
δεῦτε προ­́ς με πάν­τες οἱ κοπιῶν­τες καὶ πεφορτισ­μέ­νοι κἀγὼ ἀναπαύσω ὑμᾶς
ἄρατε τὸν ζυγόν μου ἐφ᾿ ὑμᾶς καὶ μάθετε ἀπ᾿ ἐμοῦ ὅτι πραΰς εἰμι καὶ ταπεινὸς τῇ καρδίᾳ καὶ εὑρήσετε ἀνάπαυσιν ταῖς ψυχαῖς ὑμῶν
ὁ γὰρ ζυγός μου χρηστὸς καὶ τὸ φορτίον μου ἐλαφρόν ἐστιν
Синодальный
[Зач. 43.] Все предано Мне Отцем Моим, и никто не знает Сына, кроме Отца; и Отца не знает никто, кроме Сына, и кому Сын хочет открыть.
Придите ко Мне все труждающиеся и обремененные, и Я успокою вас;
возьмите иго Мое на себя и научитесь от Меня, ибо Я кроток и смирен сердцем, и найдете покой душам вашим;
ибо иго Мое благо, и бремя Мое легко.
ყველაფერი მამისაგან მომეცა მე და არავინ იცის ძე, გარდა მამისა; და არც მამა იცის ვინმემ, გარდა ძისა და იმისა, ვისთვისაც ძე ინებებს მის გამოცხადებას.
მოდით ჩემთან ყოველი მაშვრალნი და ტვირთმძიმენი, და მე მოგიფონებთ თქვენ.
დაიდგით ქედზე ჩემი უღელი და ისწავლეთ ჩემგან, ვინაიდან მშვიდი ვარ და გულით მდაბალი, და მოიპოვებთ სულის სიმშვიდეს.
ვინაიდან უღელი ჩემი ამოა, და ტვირთი ჩემი - მსუბუქი.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible